iskm/learnxinyminutes-docs
1
0
Fork 0
mirror of https://github.com/adambard/learnxinyminutes-docs.git synced 2024-12-23 17:41:41 +00:00
Code Issues Actions Packages Projects Releases Wiki Activity
d7af01bda2
learnxinyminutes-docs/uk-ua/go-ua.html.markdown

451 lines
28 KiB
Go
Raw Normal View History

[go/uk-ua] Add ukrainian translation for Go language
2019-10-28 19:26:47 +00:00
---
name: Go
category: language
language: Go
filename: learngo.go
contributors:
- ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"]
- ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"]
- ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"]
- ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"]
- ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"]
- ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"]
- ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"]
- ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"]
translators:
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
lang: uk-ua
---
Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем.
Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 міліонів в Google, Inc.)
Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.
```go
// Однорядковий коментар
/* Багато-
рядковий коментар */
// Кожен файл вихідного коду має почитанитсь із ключового слова package.
// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
package main
// import оголошує бібліотеки, що використовуються в данному файлі.
import (
"fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go.
"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m.
"net/http" // Так, веб сервер!
"os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою.
"strconv" // Перетворення текстових змінних.
)
// Оголошення функції.
// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм.
// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки.
func main() {
// Println виводить рядок в stdout.
// Ця функція входить у пакет fmt.
fmt.Println("Hello world!")
// Викликати іншу функцію з цього файлу.
beyondHello()
}
// Аргумети функцій описуються у круглих дужках.
// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обовязкові.
func beyondHello() {
var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
x = 3 // Присвоєння значення.
// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення.
y := 4
sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення.
fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід.
learnTypes() // < y хвилин, потрібно вивчити більше!
}
/* <- багаторядковий коментар
Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертається.
Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`.
*/
func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
return x + y, x * y // Повернути два значення.
}
// Кілька вбудованих типів та літералів.
func learnTypes() {
// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно.
str := "Вчи Go!" // рядок (string).
s2 := `"Необроблений" текст
може містити переноси рядків.` // Те й же рядок.
// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8.
g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.
f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плавуючою крапкою.
c := 3 + 4i // complex128, комплекстні числа, що уявляють собою два float64.
// Синтакс ініціалізації з var.
var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
var pi float32 = 22. / 7
// Синтакс перетворення типів з коротним оголошенням.
n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.
// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0.
a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у
// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.
// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
// останні викоритовуються частіше.
s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється.
bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип.
// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай
// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нище.
s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]
// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
// можна передати посилання на зріз із трьокрамкою, як у прикладі нище. Таким чином,
// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]
p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, видодяться числа.
// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип данних, як хеш
// або словник в інших мовах програмування
m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
m["one"] = 1
// В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
// Нижнє підкреслювання дозволяє "використати" змінну, але проігноруванти значення.
_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов.
file, _ := os.Create("output.txt")
fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.")
file.Close()
// Вивід значень змінних.
fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m)
learnFlowControl() // Рухаємось далі.
}
// Навідмінну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують
// іменоване значення, що повертається.
// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їх значення в різних
// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
z = x * y
return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
}
// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказіники, проте немає
// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не
// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті).
func learnMemory() (p, q *int) {
// Іменованні змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них.
r := -2 // Оголосити нову локальну змінну.
return &s[3], &r // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта.
}
func expensiveComputation() float64 {
return m.Exp(10)
}
func learnFlowControl() {
// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих.
if true {
fmt.Println("Кажу ж")
}
// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt".
if false {
// Pout.
} else {
// Gloat.
}
// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-стверджень.
x := 42.0
switch x {
case 0:
case 1:
case 42:
// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`:
// https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ)
case 43:
// Недоступний.
default:
// Кейс за замовчуванням не обов'язковий.
}
// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок:
// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості.
for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження.
fmt.Println("iteration", x)
}
// Тут x == 42.
// For - це єдиний в Go, але він бає кілька різних форм.
for { // Ініціалізація циклу.
break // Упс, помилково зайшли.
continue // Недоступне твердження.
}
// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж
// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два
// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив).
for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} {
// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення
fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value)
}
// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ
for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} {
fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
}
// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалудженні if одначає оголосити
// локальну змінну y в області видимості if та присвоїти їх значення. Далі
// значення змінної проходить перевірку y > x.
if y := expensiveComputation(); y > x {
x = y
}
// Літерали функцій та замикання
// Function literals are closures.
xBig := func() bool {
return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
}
x = 99999
fmt.Println("xBig:", xBig()) // true
x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300
fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.
// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе
// як аргумент функції, алк за наступних умов:
// 1) літерал функціх негайно викликається за допомогою ()
// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
fmt.Println("Add + double two numbers: ",
func(a, b int) int {
return (a + b) * 2
}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2
// => Додати + подвоїти два числа: 24
// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це
goto love
love:
learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3)
learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова.
learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука!
}
func learnFunctionFactory() {
// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше
// застосовується
fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!"))
d := sentenceFactory("summer")
fmt.Println(d("A beautiful", "day!"))
fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
}
// Декоратори звична річ для багатьох мов прогрмування. В Go їх можна реалізувати
// за допомогою літералів функцій, що прикмають агрументи.
func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
return func(before, after string) string {
return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
}
}
func learnDefer() (ok bool) {
// Відкладете тверодження змушує функцію посилатись по список. Список
// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
// виконання.
defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що")
// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що вікриває файл.
return true
}
// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String.
type Stringer interface {
String() string
}
// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y.
type pair struct {
x, y int
}
// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
// всі методи в цьому інтерфейсі.
func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
// Sprintf - ще ожна функція з пакету fmt.
// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p.
return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
}
func learnInterfaces() {
// Синтакс з використанням фігурних дужок називається "літералом стуктури".
// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
// на ініціалізовує p цією структурою.
p := pair{3, 4}
fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair.
var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer
// Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й
// аналогічний метод вище.
fmt.Println(i.String())
// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта
// своє представлення, яке можна надрукувати.
fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше.
fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше.
learnVariadicParams("great", "learning", "here!")
}
// Кількість аргументів функції може бути змінною.
func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
// Пройтись по значенням всіх аргументів.
// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві.
for _, param := range myStrings {
fmt.Println("param:", param)
}
// Передати значення аргументів як параметр змінної величини.
fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...))
learnErrorHandling()
}
func learnErrorHandling() {
// Ідіома ", ok"використовується, щоб повідомичи чи щось спрацювало, чи ні.
m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться
// в асоціативному масиві.
fmt.Println("немає таких")
} else {
fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m.
}
// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти
// більше про проблему.
if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення
// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax'
fmt.Println(err)
}
// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність.
learnConcurrency()
}
// Канал с - це потокозохіщений об'єкт для спілкування між потоками.
func inc(i int, c chan int) {
c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу
// знаходиться зліва від нього.
}
// inc виконує збільшення значення на 1. Ви використаємо його, щоб інкрементувати
// числа рівночасно.
func learnConcurrency() {
// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті,
// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
// зрізи, асоціовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати
// цілочисельні значення.
c := make(chan int)
// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовіно
// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал.
go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
go inc(10, c)
go inc(-805, c)
// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх.
// Порядок результатів - невідомий!
fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-,
// він виконує функцію "приймача".
cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки.
ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с.
go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs.
// Ключове слово select має подібний до синтаксис до switch, проте кожен кейс
// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
// комунікувати (передавати дані).
select {
case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєне змінній,
fmt.Printf("it's a %T", i)
case <-cs: // або значення може бути проігнороване.
fmt.Println("it's a string")
case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати.
fmt.Println("Не відбудеться.")
}
// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох
// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.
learnWebProgramming() // Go вмає й веб. Так, ти хочеш зробити це.
}
// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
func learnWebProgramming() {
// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адрес, який сервер буде слухати.
// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
go func() {
err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки
}()
requestServer()
}
// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP.
func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter.
w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!"))
}
func requestServer() {
resp, err := http.Get("http://localhost:8080")
fmt.Println(err)
defer resp.Body.Close()
body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body)
fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body))
}
```
## Подальше вивчення
Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно погратись та багато про що почитати.
Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.
Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).
Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://en.wikipedia.org/wiki/Read-eval-print_loop) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
В списку для прочитання новичкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно продукоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/) щоб перейти до її реалізації.
Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/).
Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібіотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).
Reference in New Issue Copy Permalink