2019-10-28 19:26:47 +00:00
---
2019-11-14 13:17:56 +00:00
filename: learngo-ua.go
2019-10-28 19:26:47 +00:00
contributors:
- ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"]
- ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"]
- ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"]
- ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"]
- ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"]
- ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"]
- ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"]
- ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"]
translators:
- ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
---
Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем.
Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
2019-11-01 09:39:36 +00:00
вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.)
2019-10-28 19:26:47 +00:00
Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.
```go
// Однорядковий коментар
/* Багато-
рядковий коментар */
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
package main
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
import (
"fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go.
"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m.
"net/http" // Так, веб сервер!
"os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою.
"strconv" // Перетворення текстових змінних.
)
// Оголошення функції.
// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм.
// Ви можете любити це, а б о ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки.
func main() {
// Println виводить рядок в stdout.
// Ця функція входить у пакет fmt.
fmt.Println("Hello world!")
// Викликати іншу функцію з цього файлу.
beyondHello()
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Аргументи функцій описуються у круглих дужках.
// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
func beyondHello() {
var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
x = 3 // Присвоєння значення.
// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення.
y := 4
sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення.
fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід.
learnTypes() // < y хвилин , потрібно вивчити більше !
}
/* < - багаторядковий коментар
Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
2019-11-01 09:39:36 +00:00
В цьому прикладі `x` , `y` - це аргументи, а `sum` , `prod` - це змінні, що повертаються.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int` .
*/
func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
return x + y, x * y // Повернути два значення.
}
// Кілька вбудованих типів та літералів.
func learnTypes() {
// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно.
str := "Вчи Go!" // рядок (string).
s2 := `"Необроблений" текст
2019-11-01 09:39:36 +00:00
може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// Н е ASCII символи. Go використовує UTF-8.
g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.
2019-11-01 09:39:36 +00:00
f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою.
c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Синтаксис ініціалізації з var.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
var pi float32 = 22. / 7
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.
// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0.
a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у
// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.
// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// останні використовуються частіше.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється.
bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип.
// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]
// Щоб о б 'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином,
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]
p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
2019-11-01 09:39:36 +00:00
fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// а б о словник в інших мовах програмування
m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
m["one"] = 1
// В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
_, _ , _, _ , _, _ , _, _ , _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов.
file, _ := os.Create("output.txt")
fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.")
file.Close()
// Вивід значень змінних.
fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m)
learnFlowControl() // Рухаємось далі.
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// іменоване значення, що повертається.
// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
z = x * y
return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не
// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті).
func learnMemory() (p, q *int) {
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них.
r := -2 // Оголосити нову локальну змінну.
return & s[3], & r // Оператор & повертає адресу в пам'яті о б 'єкта.
}
func expensiveComputation() float64 {
return m.Exp(10)
}
func learnFlowControl() {
// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих.
if true {
fmt.Println("Кажу ж")
}
// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt".
if false {
// Pout.
} else {
// Gloat.
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
x := 42.0
switch x {
case 0:
case 1:
case 42:
// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough` :
2024-08-25 16:56:30 +00:00
// https://go.dev/wiki/Switch#fall-through (англ)
2019-10-28 19:26:47 +00:00
case 43:
// Недоступний.
default:
// Кейс за замовчуванням не обов'язковий.
}
// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок:
// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості.
for x := 0; x < 3 ; x + + { / / + + - це твердження .
fmt.Println("iteration", x)
}
// Тут x == 42.
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
for { // Ініціалізація циклу.
break // Упс, помилково зайшли.
continue // Недоступне твердження.
}
// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, а б о ж
// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) а б о два
// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив).
for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} {
// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення
fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value)
}
// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ
for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} {
fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити
// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// значення змінної проходить перевірку y > x.
if y := expensiveComputation(); y > x {
x = y
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Літерали функцій - це замикання
2019-10-28 19:26:47 +00:00
xBig := func() bool {
return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
}
x = 99999
fmt.Println("xBig:", xBig()) // true
x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300
fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.
// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи с е б е
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// як аргумент функції, але за наступних умов:
// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою ()
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
fmt.Println("Add + double two numbers: ",
func(a, b int) int {
return (a + b) * 2
}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2
// => Додати + подвоїти два числа: 24
// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це
goto love
love:
learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3)
learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова.
learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука!
}
func learnFunctionFactory() {
// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше
// застосовується
fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!"))
d := sentenceFactory("summer")
fmt.Println(d("A beautiful", "day!"))
fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати
// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
return func(before, after string) string {
return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
}
}
func learnDefer() (ok bool) {
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
// виконання.
defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
defer fmt.Println("\nЦе й рядок надрукується першим, тому що")
// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
return true
}
// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String.
type Stringer interface {
String() string
}
// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y.
type pair struct {
x, y int
}
// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
// всі методи в цьому інтерфейсі.
func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// Крапка використовується, щоб звернутись до полів о б 'єкту p.
return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
}
func learnInterfaces() {
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури".
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// та ініціалізує p цією структурою.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
p := pair{3, 4}
fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String о б 'єкта p типу pair.
var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer
// Викликає метод String о б 'єкта і , що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й
// аналогічний метод вище.
fmt.Println(i.String())
// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у о б 'єкта
// своє представлення, яке можна надрукувати.
fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше.
fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше.
learnVariadicParams("great", "learning", "here!")
}
// Кількість аргументів функції може бути змінною.
func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
// Пройтись по значенням всіх аргументів.
// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві.
for _, param := range myStrings {
fmt.Println("param:", param)
}
// Передати значення аргументів як параметр змінної величини.
fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...))
learnErrorHandling()
}
func learnErrorHandling() {
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться
// в асоціативному масиві.
fmt.Println("немає таких")
} else {
fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m.
}
// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти
// більше про проблему.
if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення
// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax'
fmt.Println(err)
}
// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність.
learnConcurrency()
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Канал с - це потокозохищений о б 'єкт для спілкування між потоками.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
func inc(i int, c chan int) {
c < - i + 1 / / Оператор < - виконує операцію " надіслати " , якщо змінна каналу
// знаходиться зліва від нього.
}
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// числа рівночасно.
func learnConcurrency() {
// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті,
// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// цілочисельні значення.
c := make(chan int)
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
// В с і три ґорутини надсилають значення в один канал.
go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
go inc(10, c)
go inc(-805, c)
// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх.
// Порядок результатів - невідомий!
fmt.Println(< -c , < -c , < -c ) / / якщо канал знаходиться справа від оператора < - ,
// він виконує функцію "приймача".
cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки.
ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
go func() { c < - 84 } ( ) / / Запустимо нову ґорутину , щоб надіслати значення в канал с .
go func() { cs < - " wordy " } ( ) / / Надсилаємо " wordy " в канал cs .
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// включає в с е б е операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
// комунікувати (передавати дані).
select {
2019-11-01 09:39:36 +00:00
case i := < -c: / / Отримане значення може бути присвоєно змінній ,
2019-10-28 19:26:47 +00:00
fmt.Printf("it's a %T", i)
case < -cs: / / а б о значення може бути проігнороване .
fmt.Println("it's a string")
case < -ccs: / / Пустий канал , не готовий комунікувати .
fmt.Println("Н е відбудеться.")
}
// Н а цьому етапі, значення було прочитане а б о з с а б о з cs. Одна з двох
// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.
2019-11-01 09:39:36 +00:00
learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
}
// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
func learnWebProgramming() {
2019-11-01 09:39:36 +00:00
// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
go func() {
err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки
}()
requestServer()
}
// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP.
func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter.
w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!"))
}
func requestServer() {
resp, err := http.Get("http://localhost:8080")
fmt.Println(err)
defer resp.Body.Close()
body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body)
fmt.Printf("\nWebserver said: `%s` ", string(body))
}
```
## Подальше вивчення
2024-04-01 07:35:55 +00:00
Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка ](https://go.dev/ ). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати.
Окрім туру, у [документації ](https://go.dev/doc/ ) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).
2024-04-01 07:35:55 +00:00
Можна погратись з кодом вище на [Go playground ](https://go.dev/play/p/tnWMjr16Mm ). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://go.dev/play/ ](https://go.dev/play/ ) як [REPL ](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL ) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
2024-04-01 07:35:55 +00:00
В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки ](https://go.dev/src/ ). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації ](https://go.dev/pkg/ ), щоб перейти до її реалізації.
2019-10-28 19:26:47 +00:00
Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example ](https://gobyexample.com/ ).
2024-08-25 16:56:30 +00:00
Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків а б о написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile ](https://go.dev/wiki/Mobile ).