mirror of
https://github.com/adambard/learnxinyminutes-docs.git
synced 2024-12-25 10:25:23 +00:00
887cbee8af
Before renaming, all Python 2 filenames were 'learnpython-*.py'.
This commit renames them to 'learnpythonlegacy-*.py'.
To verify that the filenames were named consistently across
translations prior to this commit, and to change this:
```
find . -name "pythonlegacy*.markdown" -exec ack filename: {} \;
find . -name "pythonlegacy*.markdown" -exec \
sed -i 's/^filename: learnpython/filename: learnpythonlegacy/' {} \;
```
819 lines
34 KiB
Markdown
819 lines
34 KiB
Markdown
---
|
||
language: Python 2 (legacy)
|
||
lang: uk-ua
|
||
contributors:
|
||
- ["Louie Dinh", "http://ldinh.ca"]
|
||
- ["Amin Bandali", "https://aminb.org"]
|
||
- ["Andre Polykanine", "https://github.com/Oire"]
|
||
- ["evuez", "http://github.com/evuez"]
|
||
- ["asyne", "https://github.com/justblah"]
|
||
- ["habi", "http://github.com/habi"]
|
||
translators:
|
||
- ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"]
|
||
filename: learnpythonlegacy-ua.py
|
||
---
|
||
|
||
Мову Python створив Гвідо ван Россум на початку 90-х. Наразі це одна з
|
||
найбільш популярних мов. Я закохався у Python завдяки простому і зрозумілому
|
||
синтаксису. Це майже як виконуваний псевдокод.
|
||
|
||
З вдячністю чекаю ваших відгуків: [@louiedinh](http://twitter.com/louiedinh)
|
||
або louiedinh [at] [поштовий сервіс від Google]
|
||
|
||
Примітка: Ця стаття стосується Python 2.7, проте має працювати і
|
||
у інших версіях Python 2.x. Python 2.7 підходить до кінця свого терміну,
|
||
його підтримку припинять у 2020, тож наразі краще починати вивчення Python
|
||
з версії 3.x.
|
||
Аби вивчити Python 3.x, звертайтесь до статті по Python 3.
|
||
|
||
```python
|
||
# Однорядкові коментарі починаються з символу решітки.
|
||
|
||
""" Текст, що займає декілька рядків,
|
||
може бути записаний з використанням 3 знаків " і
|
||
зазвичай використовується у якості
|
||
вбудованої документації
|
||
"""
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 1. Примітивні типи даних та оператори
|
||
####################################################
|
||
|
||
# У вас є числа
|
||
3 # => 3
|
||
|
||
# Математика працює досить передбачувано
|
||
1 + 1 # => 2
|
||
8 - 1 # => 7
|
||
10 * 2 # => 20
|
||
35 / 5 # => 7
|
||
|
||
# А ось з діленням все трохи складніше. Воно цілочисельне і результат
|
||
# автоматично округлюється у меншу сторону.
|
||
5 / 2 # => 2
|
||
|
||
# Аби правильно ділити, спершу варто дізнатися про числа
|
||
# з плаваючою комою.
|
||
2.0 # Це число з плаваючою комою
|
||
11.0 / 4.0 # => 2.75 ох... Так набагато краще
|
||
|
||
# Результат цілочисельного ділення округлюється у меншу сторону
|
||
# як для додатніх, так і для від'ємних чисел.
|
||
5 // 3 # => 1
|
||
5.0 // 3.0 # => 1.0 # Працює і для чисел з плаваючою комою
|
||
-5 // 3 # => -2
|
||
-5.0 // 3.0 # => -2.0
|
||
|
||
# Зверніть увагу, що ми також можемо імпортувати модуль для ділення,
|
||
# див. розділ Модулі
|
||
# аби звичне ділення працювало при використанні лише '/'.
|
||
from __future__ import division
|
||
|
||
11 / 4 # => 2.75 ...звичне ділення
|
||
11 // 4 # => 2 ...цілочисельне ділення
|
||
|
||
# Залишок від ділення
|
||
7 % 3 # => 1
|
||
|
||
# Піднесення до степеня
|
||
2 ** 4 # => 16
|
||
|
||
# Приорітет операцій вказується дужками
|
||
(1 + 3) * 2 # => 8
|
||
|
||
# Логічні оператори
|
||
# Зверніть увагу: ключові слова «and» і «or» чутливі до регістру букв
|
||
True and False # => False
|
||
False or True # => True
|
||
|
||
# Завважте, що логічні оператори також використовуються і з цілими числами
|
||
0 and 2 # => 0
|
||
-5 or 0 # => -5
|
||
0 == False # => True
|
||
2 == True # => False
|
||
1 == True # => True
|
||
|
||
# Для заперечення використовується not
|
||
not True # => False
|
||
not False # => True
|
||
|
||
# Рівність — це ==
|
||
1 == 1 # => True
|
||
2 == 1 # => False
|
||
|
||
# Нерівність — це !=
|
||
1 != 1 # => False
|
||
2 != 1 # => True
|
||
|
||
# Ще трохи порівнянь
|
||
1 < 10 # => True
|
||
1 > 10 # => False
|
||
2 <= 2 # => True
|
||
2 >= 2 # => True
|
||
|
||
# Порівняння можуть бути записані ланцюжком!
|
||
1 < 2 < 3 # => True
|
||
2 < 3 < 2 # => False
|
||
|
||
# Рядки позначаються символом " або '
|
||
"Це рядок."
|
||
'Це теж рядок.'
|
||
|
||
# І рядки також можна додавати!
|
||
"Привіт " + "світ!" # => "Привіт світ!"
|
||
# Рядки можна додавати і без '+'
|
||
"Привіт " "світ!" # => "Привіт світ!"
|
||
|
||
# ... або множити
|
||
"Привіт" * 3 # => "ПривітПривітПривіт"
|
||
|
||
# З рядком можна працювати як зі списком символів
|
||
"Це рядок"[0] # => 'Ц'
|
||
|
||
# Ви можете дізнатися довжину рядка
|
||
len("Це рядок") # => 8
|
||
|
||
# Символ % використовується для форматування рядків, наприклад:
|
||
"%s можуть бути %s" % ("рядки", "інтерпольовані")
|
||
|
||
# Новий спосіб форматування рядків — використання методу format.
|
||
# Це бажаний спосіб.
|
||
"{} є {}".format("Це", "заповнювач")
|
||
"{0} можуть бути {1}".format("рядки", "форматовані")
|
||
# Якщо ви не хочете рахувати, то можете скористатися ключовими словами.
|
||
"{name} хоче з'істи {food}".format(name="Боб", food="лазанью")
|
||
|
||
# None - це об'єкт
|
||
None # => None
|
||
|
||
# Не використовуйте оператор рівності '=='' для порівняння
|
||
# об'єктів з None. Використовуйте для цього «is»
|
||
"etc" is None # => False
|
||
None is None # => True
|
||
|
||
# Оператор 'is' перевіряє ідентичність об'єктів. Він не
|
||
# дуже корисний при роботі з примітивними типами, проте
|
||
# незамінний при роботі з об'єктами.
|
||
|
||
# None, 0 і порожні рядки/списки рівні False.
|
||
# Всі інші значення рівні True
|
||
bool(0) # => False
|
||
bool("") # => False
|
||
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 2. Змінні та колекції
|
||
####################################################
|
||
|
||
# В Python є оператор print
|
||
print "Я Python. Приємно познайомитись!" # => Я Python. Приємно познайомитись!
|
||
|
||
# Отримати дані з консолі просто
|
||
input_string_var = raw_input(
|
||
"Введіть щось: ") # Повертає дані у вигляді рядка
|
||
input_var = input("Введіть щось: ") # Працює з даними як з кодом на python
|
||
# Застереження: будьте обережні при використанні методу input()
|
||
|
||
# Оголошувати змінні перед ініціалізацією не потрібно.
|
||
some_var = 5 # За угодою використовується нижній_регістр_з_підкресленнями
|
||
some_var # => 5
|
||
|
||
# При спробі доступу до неініціалізованої змінної
|
||
# виникне виняткова ситуація.
|
||
# Див. розділ Потік управління, аби дізнатись про винятки більше.
|
||
some_other_var # Помилка в імені
|
||
|
||
# if може використовуватися як вираз
|
||
# Такий запис еквівалентний тернарному оператору '?:' у мові С
|
||
"yahoo!" if 3 > 2 else 2 # => "yahoo!"
|
||
|
||
# Списки зберігають послідовності
|
||
li = []
|
||
# Можна одразу створити заповнений список
|
||
other_li = [4, 5, 6]
|
||
|
||
# Об'єкти додаються у кінець списку за допомогою методу append
|
||
li.append(1) # li тепер дорівнює [1]
|
||
li.append(2) # li тепер дорівнює [1, 2]
|
||
li.append(4) # li тепер дорівнює [1, 2, 4]
|
||
li.append(3) # li тепер дорівнює [1, 2, 4, 3]
|
||
# І видаляються з кінця методом pop
|
||
li.pop() # => повертає 3 і li стає рівним [1, 2, 4]
|
||
# Повернемо елемент назад
|
||
li.append(3) # li тепер знову дорівнює [1, 2, 4, 3]
|
||
|
||
# Поводьтесь зі списком як зі звичайним масивом
|
||
li[0] # => 1
|
||
# Присвоюйте нові значення вже ініціалізованим індексам за допомогою =
|
||
li[0] = 42
|
||
li[0] # => 42
|
||
li[0] = 1 # Зверніть увагу: повертаємось до попереднього значення
|
||
# Звертаємось до останнього елементу
|
||
li[-1] # => 3
|
||
|
||
# Спроба вийти за границі масиву призводить до помилки в індексі
|
||
li[4] # помилка в індексі
|
||
|
||
# Можна звертатися до діапазону, використовуючи так звані зрізи
|
||
# (Для тих, хто любить математику: це називається замкнуто-відкритий інтервал).
|
||
li[1:3] # => [2, 4]
|
||
# Опускаємо початок
|
||
li[2:] # => [4, 3]
|
||
# Опускаємо кінець
|
||
li[:3] # => [1, 2, 4]
|
||
# Вибираємо кожен другий елемент
|
||
li[::2] # => [1, 4]
|
||
# Перевертаємо список
|
||
li[::-1] # => [3, 4, 2, 1]
|
||
# Використовуйте суміш вищеназваного для більш складних зрізів
|
||
# li[початок:кінець:крок]
|
||
|
||
# Видаляємо довільні елементи зі списку оператором del
|
||
del li[2] # li тепер [1, 2, 3]
|
||
|
||
# Ви можете додавати списки
|
||
li + other_li # => [1, 2, 3, 4, 5, 6]
|
||
# Зверніть увагу: значення li та other_li при цьому не змінились.
|
||
|
||
# Поєднувати списки можна за допомогою методу extend
|
||
li.extend(other_li) # Тепер li дорівнює [1, 2, 3, 4, 5, 6]
|
||
|
||
# Видалити перше входження значення
|
||
li.remove(2) # Тепер li дорівнює [1, 3, 4, 5, 6]
|
||
li.remove(2) # Помилка значення, оскільки у списку li немає 2
|
||
|
||
# Вставити елемент за вказаним індексом
|
||
li.insert(1, 2) # li знову дорівнює [1, 2, 3, 4, 5, 6]
|
||
|
||
# Отримати індекс першого знайденого елементу
|
||
li.index(2) # => 1
|
||
li.index(7) # Помилка значення, оскільки у списку li немає 7
|
||
|
||
# Перевірити елемент на входження у список можна оператором in
|
||
1 in li # => True
|
||
|
||
# Довжина списку обчислюється за допомогою функції len
|
||
len(li) # => 6
|
||
|
||
# Кортежі схожі на списки, лише незмінні
|
||
tup = (1, 2, 3)
|
||
tup[0] # => 1
|
||
tup[0] = 3 # Виникає помилка типу
|
||
|
||
# Все те ж саме можна робити і з кортежами
|
||
len(tup) # => 3
|
||
tup + (4, 5, 6) # => (1, 2, 3, 4, 5, 6)
|
||
tup[:2] # => (1, 2)
|
||
2 in tup # => True
|
||
|
||
# Ви можете розпаковувати кортежі (або списки) у змінні
|
||
a, b, c = (1, 2, 3) # a == 1, b == 2 и c == 3
|
||
d, e, f = 4, 5, 6 # дужки можна опустити
|
||
# Кортежі створюються за замовчуванням, якщо дужки опущено
|
||
g = 4, 5, 6 # => (4, 5, 6)
|
||
# Дивіться, як легко обміняти значення двох змінних
|
||
e, d = d, e # тепер d дорівнює 5, а e дорівнює 4
|
||
|
||
# Словники містять асоціативні масиви
|
||
empty_dict = {}
|
||
# Ось так описується попередньо заповнений словник
|
||
filled_dict = {"one": 1, "two": 2, "three": 3}
|
||
|
||
# Значення можна отримати так само, як і зі списку
|
||
filled_dict["one"] # => 1
|
||
|
||
# Можна отримати всі ключі у виді списку за допомогою методу keys
|
||
filled_dict.keys() # => ["three", "two", "one"]
|
||
# Примітка: збереження порядку ключів у словників не гарантується
|
||
# Ваші результати можуть не співпадати з цими.
|
||
|
||
# Можна отримати і всі значення у вигляді списку, використовуйте метод values
|
||
filled_dict.values() # => [3, 2, 1]
|
||
# Те ж зауваження щодо порядку ключів діє і тут
|
||
|
||
# Отримуйте всі пари ключ-значення у вигляді списку кортежів
|
||
# за допомогою "items()"
|
||
filled_dict.items() # => [("one", 1), ("two", 2), ("three", 3)]
|
||
|
||
# За допомогою оператору in можна перевіряти ключі на входження у словник
|
||
"one" in filled_dict # => True
|
||
1 in filled_dict # => False
|
||
|
||
# Спроба отримати значення за неіснуючим ключем викине помилку ключа
|
||
filled_dict["four"] # помилка ключа
|
||
|
||
# Аби уникнути цього, використовуйте метод get()
|
||
filled_dict.get("one") # => 1
|
||
filled_dict.get("four") # => None
|
||
# Метод get також приймає аргумент за замовчуванням, значення якого буде
|
||
# повернуто при відсутності вказаного ключа
|
||
filled_dict.get("one", 4) # => 1
|
||
filled_dict.get("four", 4) # => 4
|
||
# Зверніть увагу, що filled_dict.get("four") все ще => None
|
||
# (get не встановлює значення елементу словника)
|
||
|
||
# Присвоюйте значення ключам так само, як і в списках
|
||
filled_dict["four"] = 4 # тепер filled_dict["four"] => 4
|
||
|
||
# Метод setdefault() вставляє пару ключ-значення лише
|
||
# за відсутності такого ключа
|
||
filled_dict.setdefault("five", 5) # filled_dict["five"] повертає 5
|
||
filled_dict.setdefault("five", 6) # filled_dict["five"] все ще повертає 5
|
||
|
||
|
||
# Множини містять... ну, загалом, множини
|
||
# (які схожі на списки, проте в них не може бути елементів, які повторюються)
|
||
empty_set = set()
|
||
# Ініціалізація множини набором значень
|
||
some_set = set([1,2,2,3,4]) # some_set тепер дорівнює set([1, 2, 3, 4])
|
||
|
||
# Порядок не гарантовано, хоча інколи множини виглядають відсортованими
|
||
another_set = set([4, 3, 2, 2, 1]) # another_set тепер set([1, 2, 3, 4])
|
||
|
||
# Починаючи з Python 2.7, ви можете використовувати {}, аби створити множину
|
||
filled_set = {1, 2, 2, 3, 4} # => {1, 2, 3, 4}
|
||
|
||
# Додавання нових елементів у множину
|
||
filled_set.add(5) # filled_set тепер дорівнює {1, 2, 3, 4, 5}
|
||
|
||
# Перетин множин: &
|
||
other_set = {3, 4, 5, 6}
|
||
filled_set & other_set # => {3, 4, 5}
|
||
|
||
# Об'єднання множин: |
|
||
filled_set | other_set # => {1, 2, 3, 4, 5, 6}
|
||
|
||
# Різниця множин: -
|
||
{1,2,3,4} - {2,3,5} # => {1, 4}
|
||
|
||
# Симетрична різниця множин: ^
|
||
{1, 2, 3, 4} ^ {2, 3, 5} # => {1, 4, 5}
|
||
|
||
# Перевіряємо чи множина зліва є надмножиною множини справа
|
||
{1, 2} >= {1, 2, 3} # => False
|
||
|
||
# Перевіряємо чи множина зліва є підмножиною множини справа
|
||
{1, 2} <= {1, 2, 3} # => True
|
||
|
||
# Перевірка на входження у множину: in
|
||
2 in filled_set # => True
|
||
10 in filled_set # => False
|
||
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 3. Потік управління
|
||
####################################################
|
||
|
||
# Для початку створимо змінну
|
||
some_var = 5
|
||
|
||
# Так виглядає вираз if. Відступи у python дуже важливі!
|
||
# результат: «some_var менше, ніж 10»
|
||
if some_var > 10:
|
||
print("some_var набагато більше, ніж 10.")
|
||
elif some_var < 10: # Вираз elif є необов'язковим.
|
||
print("some_var менше, ніж 10.")
|
||
else: # Це теж необов'язково.
|
||
print("some_var дорівнює 10.")
|
||
|
||
|
||
"""
|
||
Цикли For проходять по спискам
|
||
|
||
Результат:
|
||
собака — це ссавець
|
||
кішка — це ссавець
|
||
миша — це ссавець
|
||
"""
|
||
for animal in ["собака", "кішка", "миша"]:
|
||
# Можете використовувати оператор {0} для інтерполяції форматованих рядків
|
||
print "{0} — це ссавець".format(animal)
|
||
|
||
"""
|
||
"range(число)" повертає список чисел
|
||
від нуля до заданого числа
|
||
Друкує:
|
||
0
|
||
1
|
||
2
|
||
3
|
||
"""
|
||
for i in range(4):
|
||
print(i)
|
||
"""
|
||
"range(нижня_границя, верхня_границя)" повертає список чисел
|
||
від нижньої границі до верхньої
|
||
Друкує:
|
||
4
|
||
5
|
||
6
|
||
7
|
||
"""
|
||
for i in range(4, 8):
|
||
print i
|
||
|
||
"""
|
||
Цикли while продовжуються до тих пір, поки вказана умова не стане хибною.
|
||
Друкує:
|
||
0
|
||
1
|
||
2
|
||
3
|
||
"""
|
||
x = 0
|
||
while x < 4:
|
||
print(x)
|
||
x += 1 # Короткий запис для x = x + 1
|
||
|
||
# Обробляйте винятки блоками try/except
|
||
|
||
# Працює у Python 2.6 і вище:
|
||
try:
|
||
# Аби створити виняток, використовується raise
|
||
raise IndexError("Помилка у індексі!")
|
||
except IndexError as e:
|
||
pass # pass — оператор, який нічого не робить. Зазвичай тут відбувається
|
||
# відновлення після помилки.
|
||
except (TypeError, NameError):
|
||
pass # Винятки можна обробляти групами, якщо потрібно.
|
||
else: # Необов'язковий вираз. Має слідувати за останнім блоком except
|
||
print("Все добре!") # Виконається лише якщо не було ніяких винятків
|
||
finally: # Виконується у будь-якому випадку
|
||
print "Тут ми можемо звільнити ресурси"
|
||
|
||
# Замість try/finally для звільнення ресурсів
|
||
# ви можете використовувати вираз with
|
||
with open("myfile.txt") as f:
|
||
for line in f:
|
||
print line
|
||
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 4. Функції
|
||
####################################################
|
||
|
||
# Використовуйте def для створення нових функцій
|
||
def add(x, y):
|
||
print "x дорівнює {0}, а y дорівнює {1}".format(x, y)
|
||
return x + y # Повертайте результат за допомогою ключового слова return
|
||
|
||
|
||
# Виклик функції з аргументами
|
||
add(5, 6) # => друкує «x дорівнює 5, а y дорівнює 6» і повертає 11
|
||
|
||
# Інший спосіб виклику функції — виклик з іменованими аргументами
|
||
add(y=6, x=5) # Іменовані аргументи можна вказувати у будь-якому порядку
|
||
|
||
|
||
# Ви можете визначити функцію, яка приймає змінну кількість аргументів,
|
||
# які будуть інтерпретовані як кортеж, за допомогою *
|
||
def varargs(*args):
|
||
return args
|
||
|
||
|
||
varargs(1, 2, 3) # => (1,2,3)
|
||
|
||
|
||
# А також можете визначити функцію, яка приймає змінне число
|
||
# іменованих аргументів, котрі будуть інтерпретовані як словник, за допомогою **
|
||
def keyword_args(**kwargs):
|
||
return kwargs
|
||
|
||
|
||
# Давайте подивимось що з цього вийде
|
||
keyword_args(big="foot", loch="ness") # => {"big": "foot", "loch": "ness"}
|
||
|
||
# Якщо хочете, можете використовувати обидва способи одночасно
|
||
def all_the_args(*args, **kwargs):
|
||
print(args)
|
||
print(kwargs)
|
||
|
||
|
||
"""
|
||
all_the_args(1, 2, a=3, b=4) друкує:
|
||
(1, 2)
|
||
{"a": 3, "b": 4}
|
||
"""
|
||
|
||
# Коли викликаєте функції, то можете зробити навпаки!
|
||
# Використовуйте символ * аби розпакувати позиційні аргументи і
|
||
# ** для іменованих аргументів
|
||
args = (1, 2, 3, 4)
|
||
kwargs = {"a": 3, "b": 4}
|
||
all_the_args(*args) # еквівалентно foo(1, 2, 3, 4)
|
||
all_the_args(**kwargs) # еквівалентно foo(a=3, b=4)
|
||
all_the_args(*args, **kwargs) # еквівалентно foo(1, 2, 3, 4, a=3, b=4)
|
||
|
||
# ви можете передавати довільне число позиційних або іменованих аргументів
|
||
# іншим функціям, які їх приймають, розпаковуючи за допомогою
|
||
# * або ** відповідно
|
||
def pass_all_the_args(*args, **kwargs):
|
||
all_the_args(*args, **kwargs)
|
||
print varargs(*args)
|
||
print keyword_args(**kwargs)
|
||
|
||
|
||
# Область визначення функцій
|
||
x = 5
|
||
|
||
|
||
def set_x(num):
|
||
# Локальна змінна x - не те ж саме, що глобальна змінна x
|
||
x = num # => 43
|
||
print x # => 43
|
||
|
||
|
||
def set_global_x(num):
|
||
global x
|
||
print x # => 5
|
||
x = num # глобальна змінна x тепер дорівнює 6
|
||
print x # => 6
|
||
|
||
|
||
set_x(43)
|
||
set_global_x(6)
|
||
|
||
# В Python функції є об'єктами першого класу
|
||
def create_adder(x):
|
||
def adder(y):
|
||
return x + y
|
||
|
||
return adder
|
||
|
||
|
||
add_10 = create_adder(10)
|
||
add_10(3) # => 13
|
||
|
||
# Також є і анонімні функції
|
||
(lambda x: x > 2)(3) # => True
|
||
(lambda x, y: x ** 2 + y ** 2)(2, 1) # => 5
|
||
|
||
# Присутні вбудовані функції вищого порядку
|
||
map(add_10, [1, 2, 3]) # => [11, 12, 13]
|
||
map(max, [1, 2, 3], [4, 2, 1]) # => [4, 2, 3]
|
||
|
||
filter(lambda x: x > 5, [3, 4, 5, 6, 7]) # => [6, 7]
|
||
|
||
# Для зручного відображення і фільтрації можна використовувати
|
||
# включення у вигляді списків
|
||
[add_10(i) for i in [1, 2, 3]] # => [11, 12, 13]
|
||
[x for x in [3, 4, 5, 6, 7] if x > 5] # => [6, 7]
|
||
|
||
# Ви також можете скористатися включеннями множин та словників
|
||
{x for x in 'abcddeef' if x in 'abc'} # => {'a', 'b', 'c'}
|
||
{x: x ** 2 for x in range(5)} # => {0: 0, 1: 1, 2: 4, 3: 9, 4: 16}
|
||
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 5. Класи
|
||
####################################################
|
||
|
||
# Аби отримати клас, ми наслідуємо object.
|
||
class Human(object):
|
||
# Атрибут класу. Він розділяється всіма екземплярами цього класу.
|
||
species = "H. sapiens"
|
||
|
||
# Звичайний конструктор, буде викликаний при ініціалізації екземпляру класу
|
||
# Зверніть увагу, що подвійне підкреслення на початку та наприкінці імені
|
||
# використовується для позначення об'єктів та атрибутів,
|
||
# які використовуються Python, але знаходяться у просторах імен,
|
||
# якими керує користувач. Не варто вигадувати для них імена самостійно.
|
||
def __init__(self, name):
|
||
# Присвоєння значення аргумента атрибуту класу name
|
||
self.name = name
|
||
|
||
# Ініціалізуємо властивість
|
||
self.age = 0
|
||
|
||
# Метод екземпляру. Всі методи приймають self у якості першого аргументу
|
||
def say(self, msg):
|
||
return "%s: %s" % (self.name, msg)
|
||
|
||
# Методи класу розділяються між усіма екземплярами
|
||
# Вони викликаються з вказанням викликаючого класу
|
||
# у якості першого аргументу
|
||
@classmethod
|
||
def get_species(cls):
|
||
return cls.species
|
||
|
||
# Статичний метод викликається без посилання на клас або екземпляр
|
||
@staticmethod
|
||
def grunt():
|
||
return "*grunt*"
|
||
|
||
# Властивість.
|
||
# Перетворює метод age() в атрибут тільки для читання
|
||
# з таким же ім'ям.
|
||
@property
|
||
def age(self):
|
||
return self._age
|
||
|
||
# Це дозволяє змінювати значення властивості
|
||
@age.setter
|
||
def age(self, age):
|
||
self._age = age
|
||
|
||
# Це дозволяє видаляти властивість
|
||
@age.deleter
|
||
def age(self):
|
||
del self._age
|
||
|
||
|
||
# Створюємо екземпляр класу
|
||
i = Human(name="Данило")
|
||
print(i.say("привіт")) # Друкує: «Данило: привіт»
|
||
|
||
j = Human("Меланка")
|
||
print(j.say("Привіт")) # Друкує: «Меланка: привіт»
|
||
|
||
# Виклик методу класу
|
||
i.get_species() # => "H. sapiens"
|
||
|
||
# Зміна розділюваного атрибуту
|
||
Human.species = "H. neanderthalensis"
|
||
i.get_species() # => "H. neanderthalensis"
|
||
j.get_species() # => "H. neanderthalensis"
|
||
|
||
# Виклик статичного методу
|
||
Human.grunt() # => "*grunt*"
|
||
|
||
# Оновлюємо властивість
|
||
i.age = 42
|
||
|
||
# Отримуємо значення
|
||
i.age # => 42
|
||
|
||
# Видаляємо властивість
|
||
del i.age
|
||
i.age # => виникає помилка атрибуту
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 6. Модулі
|
||
####################################################
|
||
|
||
# Ви можете імпортувати модулі
|
||
import math
|
||
|
||
print(math.sqrt(16)) # => 4.0
|
||
|
||
# Ви можете імпортувати окремі функції з модуля
|
||
from math import ceil, floor
|
||
|
||
print(ceil(3.7)) # => 4.0
|
||
print(floor(3.7)) # => 3.0
|
||
|
||
# Можете імпортувати всі функції модуля.
|
||
# Попередження: краще так не робіть
|
||
from math import *
|
||
|
||
# Можете скорочувати імена модулів
|
||
import math as m
|
||
|
||
math.sqrt(16) == m.sqrt(16) # => True
|
||
# Ви також можете переконатися, що функції еквівалентні
|
||
from math import sqrt
|
||
|
||
math.sqrt == m.sqrt == sqrt # => True
|
||
|
||
# Модулі в Python — це звичайні Python-файли. Ви
|
||
# можете писати свої модулі та імпортувати їх. Назва
|
||
# модуля співпадає з назвою файлу.
|
||
|
||
# Ви можете дізнатися, які функції та атрибути визначені
|
||
# в модулі
|
||
import math
|
||
|
||
dir(math)
|
||
|
||
|
||
# Якщо у вас є Python скрипт з назвою math.py у тій же папці, що
|
||
# і ваш поточний скрипт, то файл math.py
|
||
# може бути завантажено замість вбудованого у Python модуля.
|
||
# Так трапляється, оскільки локальна папка має перевагу
|
||
# над вбудованими у Python бібліотеками.
|
||
|
||
####################################################
|
||
## 7. Додатково
|
||
####################################################
|
||
|
||
# Генератори
|
||
# Генератор "генерує" значення тоді, коли вони запитуються, замість того,
|
||
# щоб зберігати все одразу
|
||
|
||
# Метод нижче (*НЕ* генератор) подвоює всі значення і зберігає їх
|
||
# в `double_arr`. При великих розмірах може знадобитися багато ресурсів!
|
||
def double_numbers(iterable):
|
||
double_arr = []
|
||
for i in iterable:
|
||
double_arr.append(i + i)
|
||
return double_arr
|
||
|
||
|
||
# Тут ми спочатку подвоюємо всі значення, потім повертаємо їх,
|
||
# аби перевірити умову
|
||
for value in double_numbers(range(1000000)): # `test_non_generator`
|
||
print value
|
||
if value > 5:
|
||
break
|
||
|
||
|
||
# Натомість ми можемо скористатися генератором, аби "згенерувати"
|
||
# подвійне значення, як тільки воно буде запитане
|
||
def double_numbers_generator(iterable):
|
||
for i in iterable:
|
||
yield i + i
|
||
|
||
|
||
# Той самий код, але вже з генератором, тепер дозволяє нам пройтися по
|
||
# значенням і подвоювати їх одне за одним якраз тоді, коли вони обробляються
|
||
# за нашою логікою, одне за одним. А як тільки ми бачимо, що value > 5, ми
|
||
# виходимо з циклу і більше не подвоюємо більшість значень,
|
||
# які отримали на вхід (НАБАГАТО ШВИДШЕ!)
|
||
for value in double_numbers_generator(xrange(1000000)): # `test_generator`
|
||
print value
|
||
if value > 5:
|
||
break
|
||
|
||
# Між іншим: ви помітили використання `range` у `test_non_generator` і
|
||
# `xrange` у `test_generator`?
|
||
# Як `double_numbers_generator` є версією-генератором `double_numbers`, так
|
||
# і `xrange` є аналогом `range`, але у вигляді генератора.
|
||
# `range` поверне нам масив з 1000000 значень
|
||
# `xrange`, у свою чергу, згенерує 1000000 значень для нас тоді,
|
||
# коли ми їх запитуємо / будемо проходитись по ним.
|
||
|
||
# Аналогічно включенням у вигляді списків, ви можете створювати включення
|
||
# у вигляді генераторів.
|
||
values = (-x for x in [1, 2, 3, 4, 5])
|
||
for x in values:
|
||
print(x) # друкує -1 -2 -3 -4 -5
|
||
|
||
# Включення у вигляді генератора можна явно перетворити у список
|
||
values = (-x for x in [1, 2, 3, 4, 5])
|
||
gen_to_list = list(values)
|
||
print(gen_to_list) # => [-1, -2, -3, -4, -5]
|
||
|
||
# Декоратори
|
||
# Декоратор – це функція вищого порядку, яка приймає та повертає функцію.
|
||
# Простий приклад використання – декоратор add_apples додає елемент 'Apple' в
|
||
# список fruits, який повертає цільова функція get_fruits.
|
||
def add_apples(func):
|
||
def get_fruits():
|
||
fruits = func()
|
||
fruits.append('Apple')
|
||
return fruits
|
||
return get_fruits
|
||
|
||
@add_apples
|
||
def get_fruits():
|
||
return ['Banana', 'Mango', 'Orange']
|
||
|
||
# Друкуємо список разом з елементом 'Apple', який знаходиться в ньому:
|
||
# Banana, Mango, Orange, Apple
|
||
print ', '.join(get_fruits())
|
||
|
||
# У цьому прикладі beg обертає say
|
||
# Beg викличе say. Якщо say_please дорівнюватиме True, то повідомлення,
|
||
# що повертається, буде змінено.
|
||
from functools import wraps
|
||
|
||
|
||
def beg(target_function):
|
||
@wraps(target_function)
|
||
def wrapper(*args, **kwargs):
|
||
msg, say_please = target_function(*args, **kwargs)
|
||
if say_please:
|
||
return "{} {}".format(msg, "Будь ласка! Я бідний :(")
|
||
return msg
|
||
|
||
return wrapper
|
||
|
||
|
||
@beg
|
||
def say(say_please=False):
|
||
msg = "Ви можете купити мені пива?"
|
||
return msg, say_please
|
||
|
||
|
||
print say() # Ви можете купити мені пива?
|
||
print say(say_please=True) # Ви можете купити мені пива? Будь ласка! Я бідний :(
|
||
```
|
||
|
||
## Готові до більшого?
|
||
|
||
### Безкоштовні онлайн-матеріали
|
||
|
||
* [Learn Python The Hard Way](http://learnpythonthehardway.org/book/)
|
||
* [Dive Into Python](http://www.diveintopython.net/)
|
||
* [Официальная документация](http://docs.python.org/2.6/)
|
||
* [Hitchhiker's Guide to Python](http://docs.python-guide.org/en/latest/)
|
||
* [Python Module of the Week](http://pymotw.com/2/)
|
||
* [A Crash Course in Python for Scientists](http://nbviewer.ipython.org/5920182)
|
||
|
||
### Платні
|
||
|
||
* [Programming Python](http://www.amazon.com/gp/product/0596158106/ref=as_li_qf_sp_asin_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=0596158106&linkCode=as2&tag=homebits04-20)
|
||
* [Dive Into Python](http://www.amazon.com/gp/product/1441413022/ref=as_li_tf_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=1441413022&linkCode=as2&tag=homebits04-20)
|
||
* [Python Essential Reference](http://www.amazon.com/gp/product/0672329786/ref=as_li_tf_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=0672329786&linkCode=as2&tag=homebits04-20)
|
||
|