mirror of
https://github.com/adambard/learnxinyminutes-docs.git
synced 2024-12-24 10:01:38 +00:00
495 lines
22 KiB
Markdown
495 lines
22 KiB
Markdown
---
|
||
language: javascript
|
||
contributors:
|
||
- ["Leigh Brenecki", "https://leigh.net.au"]
|
||
- ["Ariel Krakowski", "http://www.learneroo.com"]
|
||
- ["clearsense", "https://github.com/clearsense"]
|
||
filename: javascript-uk.js
|
||
translators:
|
||
- ["Ivan", "https://github.com/IvanEh"]
|
||
- ["Serhii Maksymchuk", "https://github.com/Serg-Maximchuk"]
|
||
lang: uk-ua
|
||
---
|
||
|
||
JavaScript було створено в 1995 році Бренданом Айком, який працював у компанії Netscape.
|
||
Він був задуманий як проста мова сценаріїв для веб-сайтів, який би доповнював Java
|
||
для більш складних веб-застосунків. Але тісна інтеграція з веб-сторінками і
|
||
вбудована підтримка браузерами призвела до того, що JavaScript став популярніший
|
||
за власне Java.
|
||
|
||
Зараз JavaScript не обмежується тільки веб-браузером. Наприклад, Node.js,
|
||
програмна платформа, що дозволяє виконувати JavaScript код з використанням
|
||
рушія V8 від браузера Google Chrome, стає все більш і більш популярною.
|
||
|
||
```js
|
||
// С-подібні коментарі. Однорядкові коментарі починаються з двох символів /(слеш)
|
||
/* а багаторядкові коментарі починаються з послідовності слеша та зірочки і
|
||
закінчуються символами зірочка-слеш */
|
||
|
||
//Інструкції можуть закінчуватися крапкою з комою ;
|
||
doStuff();
|
||
|
||
// ... але не обов’язково, тому що крапка з комою автоматично вставляється на
|
||
// місці символу нового рядка, крім деяких випадків.
|
||
doStuff()
|
||
|
||
// Ми завжди будемо використовувати крапку з комою в цьому посібнику, тому що ці
|
||
// винятки можуть призвести до неочікуваних результатів
|
||
|
||
///////////////////////////////////
|
||
// 1. Числа, Рядки і Оператори
|
||
|
||
// В JavaScript числа зберігаються тільки в одному форматі (64-bit IEEE 754 double)
|
||
// Цей тип має 52-бітну мантису, якої достатньо для збереження чисел з
|
||
// точністю до 9✕10¹⁵.
|
||
3; // = 3
|
||
1.5; // = 1.5
|
||
|
||
// Деякі прості арифметичні операції працюють так, як ми очікуємо.
|
||
1 + 1; // = 2
|
||
0.1 + 0.2; // = 0.30000000000000004 (а деякі - ні)
|
||
8 - 1; // = 7
|
||
10 * 2; // = 20
|
||
35 / 5; // = 7
|
||
|
||
// В тому числі ділення з остачею
|
||
5 / 2; // = 2.5
|
||
|
||
// В JavaScript є побітові операції; коли ви виконуєте таку операцію,
|
||
// число з плаваючою точкою переводиться в ціле зі знаком
|
||
// довжиною *до* 32 розрядів.
|
||
1 << 2; // = 4
|
||
|
||
// Пріоритет у виразах можна задати явно круглими дужками
|
||
(1 + 3) * 2; // = 8
|
||
|
||
// Є три спеціальні значення, які не є реальними числами:
|
||
Infinity; // "нескінченність", наприклад, як результат ділення на 0
|
||
-Infinity; // "мінус нескінченність", як результат ділення від’ємного числа на 0
|
||
NaN; // "не число", наприклад, ділення 0/0
|
||
|
||
// Логічні типи
|
||
true;
|
||
false;
|
||
|
||
// Рядки створюються за допомогою подвійних та одинарних лапок
|
||
'абв';
|
||
"Привіт, світе!";
|
||
|
||
// Для логічного заперечення використовується знак оклику.
|
||
!true; // = false
|
||
!false; // = true
|
||
|
||
// Строга рівність ===
|
||
1 === 1; // = true
|
||
2 === 1; // = false
|
||
|
||
// Строга нерівність !==
|
||
1 !== 1; // = false
|
||
2 !== 1; // = true
|
||
|
||
// Інші оператори порівняння
|
||
1 < 10; // = true
|
||
1 > 10; // = false
|
||
2 <= 2; // = true
|
||
2 >= 2; // = true
|
||
|
||
// Рядки об’єднуються за допомогою оператора +
|
||
"hello, " + "world!"; // = "hello, world!"
|
||
|
||
// І порівнюються за допомогою > та <
|
||
"a" < "b"; // = true
|
||
|
||
// Перевірка на рівність з приведнням типів здійснюється оператором ==
|
||
"5" == 5; // = true
|
||
null == undefined; // = true
|
||
|
||
// ... але приведення не виконується при ===
|
||
"5" === 5; // = false
|
||
null === undefined; // = false
|
||
|
||
// ... приведення типів може призвести до дивних результатів
|
||
13 + !0; // 14
|
||
"13" + !0; // '13true'
|
||
|
||
// Можна отримати доступ до будь-якого символа рядка за допомгою charAt
|
||
"Це рядок".charAt(0); // = 'Ц'
|
||
|
||
// ... або використати метод substring, щоб отримати більший кусок
|
||
"Hello, world".substring(0, 5); // = "Hello"
|
||
|
||
// length - це не метод, а поле
|
||
"Hello".length; // = 5
|
||
|
||
// Типи null и undefined
|
||
null; // навмисна відсутність результату
|
||
undefined; // використовується для позначення відсутності присвоєного значення
|
||
|
||
// false, null, undefined, NaN, 0 та "" — хиба; все інше - істина.
|
||
// Потрібно відмітити, що 0 — це хиба, а "0" — істина, не зважаючи на те що:
|
||
// 0 == "0".
|
||
|
||
///////////////////////////////////
|
||
// 2. Змінні, Масиви, Об’єкти
|
||
|
||
// Змінні оголошуються за допомогою ключового слова var. JavaScript — мова з
|
||
// динамічною типізацією, тому не потрібно явно вказувати тип. Для присвоєння
|
||
// значення змінної використовується символ =
|
||
var someVar = 5;
|
||
|
||
// якщо пропустити слово var, ви не отримаєте повідомлення про помилку, ...
|
||
someOtherVar = 10;
|
||
|
||
// ... але вашу змінну буде створено в глобальному контексті, а не там, де
|
||
// ви її оголосили
|
||
|
||
// Змінні, які оголошені без присвоєння, автоматично приймають значення undefined
|
||
var someThirdVar; // = undefined
|
||
|
||
// У математичних операцій є скорочені форми:
|
||
someVar += 5; // як someVar = someVar + 5;
|
||
someVar *= 10; // тепер someVar = 100
|
||
|
||
// Інкремент і декремент
|
||
someVar++; // тепер someVar дорівнює 101
|
||
someVar--; // а зараз 100
|
||
|
||
// Масиви — це нумеровані списки, які зберігають значення будь-якого типу.
|
||
var myArray = ["Привіт", 45, true];
|
||
|
||
// Доступ до елементів можна отримати за допомогою синтаксиса з квадратними дужками
|
||
// Індексація починається з нуля
|
||
myArray[1]; // = 45
|
||
|
||
// Масиви в JavaScript змінюють свою довжину при додаванні нових елементів
|
||
myArray.push("Привіт");
|
||
myArray.length; // = 4
|
||
|
||
// Додавання і редагування елементів
|
||
myArray[3] = "світ";
|
||
|
||
// Об’єкти в JavaScript схожі на словники або асоціативні масиви в інших мовах
|
||
var myObj = {key1: "Hello", key2: "World"};
|
||
|
||
// Ключі - це рядки, але лапки не обов’язкові, якщо ключ задовольняє
|
||
// правилам формування назв змінних. Значення можуть бути будь-яких типів.
|
||
var myObj = {myKey: "myValue", "my other key": 4};
|
||
|
||
// Атрибути можна отримати використовуючи квадратні дужки
|
||
myObj["my other key"]; // = 4
|
||
|
||
// Або через точку, якщо ключ є правильним ідентифікатором
|
||
myObj.myKey; // = "myValue"
|
||
|
||
// Об’єкти можна динамічно змінювати й додавати нові поля
|
||
myObj.myThirdKey = true;
|
||
|
||
// Коли ви звертаєтесь до поля, що не існує, ви отримуєте значення undefined
|
||
myObj.myFourthKey; // = undefined
|
||
|
||
///////////////////////////////////
|
||
// 3. Керуючі конструкції
|
||
|
||
// Синтаксис для цього розділу майже такий самий, як у Java
|
||
|
||
// Умовна конструкція
|
||
var count = 1;
|
||
if (count == 3) {
|
||
// виконується, якщо count дорівнює 3
|
||
} else if (count == 4) {
|
||
// ..
|
||
} else {
|
||
// ...
|
||
}
|
||
|
||
// ... цикл while.
|
||
while (true){
|
||
// Нескінченний цикл!
|
||
}
|
||
|
||
// Цикл do-while такий самий, як while, але завжди виконується принаймні один раз.
|
||
var input
|
||
do {
|
||
input = getInput();
|
||
} while (!isValid(input))
|
||
|
||
// цикл for такий самий, як в C і Java:
|
||
// ініціалізація; умова; крок.
|
||
for (var i = 0; i < 5; i++) {
|
||
// виконається 5 разів
|
||
}
|
||
|
||
// && — логічне І, || — логічне АБО
|
||
if (house.size == "big" && house.color == "blue") {
|
||
house.contains = "bear";
|
||
}
|
||
if (color == "red" || color == "blue") {
|
||
// колір червоний або синій
|
||
}
|
||
|
||
// && та || використовують скорочене обчислення
|
||
// тому їх можна використовувати для задання значень за замовчуванням.
|
||
var name = otherName || "default";
|
||
|
||
// Оператор switch виконує перевірку на рівність за допомогою ===
|
||
// використовуйте break, щоб призупити виконання наступного case,
|
||
grade = 4;
|
||
switch (grade) {
|
||
case 5:
|
||
console.log("Відмінно");
|
||
break;
|
||
case 4:
|
||
console.log("Добре");
|
||
break;
|
||
case 3:
|
||
console.log("Можна краще");
|
||
break;
|
||
default:
|
||
console.log("Погано!");
|
||
break;
|
||
}
|
||
|
||
|
||
///////////////////////////////////
|
||
// 4. Функції, область видимості і замикання
|
||
|
||
// Функції в JavaScript оголошуються за допомогою ключового слова function.
|
||
function myFunction(thing) {
|
||
return thing.toUpperCase();
|
||
}
|
||
myFunction("foo"); // = "FOO"
|
||
|
||
// Зверніть увагу, що значення яке буде повернено, повинно починатися на тому ж
|
||
// рядку, що і ключове слово return, інакше завжди буде повертатися значення undefined
|
||
// через автоматичну вставку крапки з комою
|
||
function myFunction()
|
||
{
|
||
return // <- крапка з комою вставляється автоматично
|
||
{
|
||
thisIsAn: 'object literal'
|
||
}
|
||
}
|
||
myFunction(); // = undefined
|
||
|
||
// В JavaScript функції - це об`єкти першого класу, тому вони можуть присвоюватися
|
||
// іншим змінним і передаватися іншим функціям, наприклад, щоб визначити обробник
|
||
// події.
|
||
function myFunction() {
|
||
// код буде виконано через 5 сек.
|
||
}
|
||
setTimeout(myFunction, 5000);
|
||
// setTimeout не є частиною мови, але реалізований в браузерах і Node.js
|
||
|
||
// Функції не обов’язково мають мати ім’я при оголошенні — ви можете написати
|
||
// анонімну функцію як аргумент іншої функції
|
||
setTimeout(function() {
|
||
// Цей код буде виконано через п’ять секунд
|
||
}, 5000);
|
||
|
||
// В JavaScript реалізована концепція області видимості; функції мають свою
|
||
// область видимості, а інші блоки не мають
|
||
if (true) {
|
||
var i = 5;
|
||
}
|
||
i; // = 5, а не undefined, як це звичайно буває в інших мовах
|
||
|
||
// Така особливість призвела до шаблону "анонімних функцій, які викликають самих себе"
|
||
// що дозволяє уникнути проникнення змінних в глобальну область видимості
|
||
(function() {
|
||
var temporary = 5;
|
||
// об’єкт window зберігає глобальний контекст; таким чином ми можемо також додавати
|
||
// змінні до глобальної області
|
||
window.permanent = 10;
|
||
})();
|
||
temporary; // повідомлення про помилку ReferenceError
|
||
permanent; // = 10
|
||
|
||
// Замикання - один з найпотужніших інструментів JavaScript. Якщо функція визначена
|
||
// всередині іншої функції, то внутрішня функція має доступ до змінних зовнішньої
|
||
// функції навіть після того, як код буде виконуватися поза контекстом зовнішньої функції
|
||
function sayHelloInFiveSeconds(name) {
|
||
var prompt = "Привіт, " + name + "!";
|
||
// Внутрішня функція зберігається в локальній області так,
|
||
// ніби функція була оголошена за допомогою ключового слова var
|
||
function inner() {
|
||
alert(prompt);
|
||
}
|
||
setTimeout(inner, 5000);
|
||
// setTimeout асинхронна, тому функція sayHelloInFiveSeconds одразу завершиться,
|
||
// після чого setTimeout викличе функцію inner. Але функція inner
|
||
// «замкнута» кругом sayHelloInFiveSeconds, вона все рівно має доступ до змінної prompt
|
||
}
|
||
sayHelloInFiveSeconds("Адам"); // Через 5 с відкриється вікно «Привіт, Адам!»
|
||
|
||
///////////////////////////////////
|
||
// 5. Об’єкти: конструктори і прототипи
|
||
|
||
// Об’єкти можуть містити функції
|
||
var myObj = {
|
||
myFunc: function() {
|
||
return "Hello, world!";
|
||
}
|
||
};
|
||
myObj.myFunc(); // = "Hello, world!"
|
||
|
||
// Функції, що прикріплені до об’єктів мають доступ до поточного об’єкта за
|
||
// допомогою ключового слова this.
|
||
myObj = {
|
||
myString: "Hello, world!",
|
||
myFunc: function() {
|
||
return this.myString;
|
||
}
|
||
};
|
||
myObj.myFunc(); // = "Hello, world!"
|
||
|
||
// Значення this залежить від того, як функція викликається
|
||
// а не від того, де вона визначена. Таким чином наша функція не працює, якщо
|
||
// вона викликана не в контексті об’єкта
|
||
var myFunc = myObj.myFunc;
|
||
myFunc(); // = undefined
|
||
|
||
// Функція може бути присвоєна іншому об’єкту. Тоді вона матиме доступ до
|
||
// цього об’єкта через this
|
||
var myOtherFunc = function() {
|
||
return this.myString.toUpperCase();
|
||
}
|
||
myObj.myOtherFunc = myOtherFunc;
|
||
myObj.myOtherFunc(); // = "HELLO, WORLD!"
|
||
|
||
// Контекст виконання функції можна задати за допомогою сall або apply
|
||
var anotherFunc = function(s) {
|
||
return this.myString + s;
|
||
}
|
||
anotherFunc.call(myObj, " Hello!"); // = "Hello, world! Hello!"
|
||
|
||
// Функцiя apply приймає в якості аргументу масив
|
||
anotherFunc.apply(myObj, [" Hello!"]); // = "Hello, world! Hello!"
|
||
|
||
// apply можна використати, коли функція працює послідовністю аргументів, а
|
||
// ви хочете передати масив
|
||
Math.min(42, 6, 27); // = 6
|
||
Math.min([42, 6, 27]); // = NaN (Ой-ой!)
|
||
Math.min.apply(Math, [42, 6, 27]); // = 6
|
||
|
||
// Але call і apply — тимчасові. Коли ми хочемо зв’язати функцію і об’єкт
|
||
// використовують bind
|
||
var boundFunc = anotherFunc.bind(myObj);
|
||
boundFunc(" Hello!"); // = "Hello world, Hello!"
|
||
|
||
// Bind можна використати для задання аргументів
|
||
var product = function(a, b) { return a * b; }
|
||
var doubler = product.bind(this, 2);
|
||
doubler(8); // = 16
|
||
|
||
// Коли ви викликаєте функцію за допомогою ключового слова new, створюється новий об’єкт,
|
||
// доступний функції за допомогою this. Такі функції називають конструкторами.
|
||
var MyConstructor = function() {
|
||
this.myNumber = 5;
|
||
}
|
||
myNewObj = new MyConstructor(); // = {myNumber: 5}
|
||
myNewObj.myNumber; // = 5
|
||
|
||
// У кожного об’єкта є прототип. Коли ви звертаєтесь до поля, яке не існує в цьому
|
||
// об’єкті, інтерпретатор буде шукати поле в прототипі
|
||
|
||
// Деякі реалізації мови дозволяють отримати доступ до прототипа об’єкта через
|
||
// "магічну" властивість __proto__. Це поле не є частиною стандарта, але існують
|
||
// стандартні способи використання прототипів, які ми побачимо пізніше
|
||
var myObj = {
|
||
myString: "Hello, world!"
|
||
};
|
||
var myPrototype = {
|
||
meaningOfLife: 42,
|
||
myFunc: function() {
|
||
return this.myString.toLowerCase()
|
||
}
|
||
};
|
||
|
||
myObj.__proto__ = myPrototype;
|
||
myObj.meaningOfLife; // = 42
|
||
|
||
// Аналогічно для функцій
|
||
myObj.myFunc(); // = "hello, world!"
|
||
|
||
// Якщо інтерпретатор не знайде властивості в прототипі, то він продовжить пошук
|
||
// в прототипі прототипа і так далі
|
||
myPrototype.__proto__ = {
|
||
myBoolean: true
|
||
};
|
||
myObj.myBoolean; // = true
|
||
|
||
// Кожен об’єкт зберігає посилання на свій прототип. Це значить, що ми можемо змінити
|
||
// наш прототип, і наші зміни будуть всюди відображені.
|
||
myPrototype.meaningOfLife = 43;
|
||
myObj.meaningOfLife; // = 43
|
||
|
||
// Ми сказали, що властивість __proto__ нестандартна, і нема ніякого стандартного способу
|
||
// змінити прототип об’єкта, що вже існує. Але є два способи створити новий об’єкт із заданим
|
||
// прототипом
|
||
|
||
// Перший спосіб — це Object.create, який з’явився в JavaScript недавно,
|
||
// а тому в деяких реалізаціях може бути недоступним.
|
||
var myObj = Object.create(myPrototype);
|
||
myObj.meaningOfLife; // = 43
|
||
|
||
// Другий спосіб: у конструкторів є властивість з іменем prototype. Це *не*
|
||
// прототип функції-конструктора, це прототип для нових об’єктів, які будуть створені
|
||
// цим конструктором і ключовим словом new.
|
||
MyConstructor.prototype = {
|
||
myNumber: 5,
|
||
getMyNumber: function() {
|
||
return this.myNumber;
|
||
}
|
||
};
|
||
var myNewObj2 = new MyConstructor();
|
||
myNewObj2.getMyNumber(); // = 5
|
||
myNewObj2.myNumber = 6
|
||
myNewObj2.getMyNumber(); // = 6
|
||
|
||
// У вбудованих типів(рядок, число) теж є конструктори, які створють еквівалентні
|
||
// об’єкти-обгортки
|
||
var myNumber = 12;
|
||
var myNumberObj = new Number(12);
|
||
myNumber == myNumberObj; // = true
|
||
|
||
// Але вони не ідентичні
|
||
typeof myNumber; // = 'number'
|
||
typeof myNumberObj; // = 'object'
|
||
myNumber === myNumberObj; // = false
|
||
|
||
// Об’єкти-обгортки і вбудовані типи мають спільні прототипи, тому
|
||
// ви можете розширити функціонал рядків:
|
||
String.prototype.firstCharacter = function() {
|
||
return this.charAt(0);
|
||
}
|
||
"abc".firstCharacter(); // = "a"
|
||
|
||
// Такий прийом часто використовуються в поліфілах, які реалізують нові можливості
|
||
// JavaScript в старій реалізації мови, так що вони можуть бути використані в старих
|
||
// середовищах
|
||
|
||
// Наприклад, Object.create доступний не у всіх реалізаціях, але ми можемо
|
||
// використати функції за допомогою наступного поліфіла:
|
||
if (Object.create === undefined) { // не перезаписуємо метод, якщо він існує
|
||
Object.create = function(proto) {
|
||
// Створюємо правильний конструктор з правильним прототипом
|
||
var Constructor = function(){};
|
||
Constructor.prototype = proto;
|
||
|
||
return new Constructor();
|
||
}
|
||
}
|
||
```
|
||
|
||
## Що почитати
|
||
|
||
* [1]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript
|
||
* [2]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/A_re-introduction_to_JavaScript
|
||
* [3]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Using_the_W3C_DOM_Level_1_Core
|
||
* [4]: http://www.learneroo.com/modules/64/nodes/350
|
||
* [5]: https://shamansir.github.io/JavaScript-Garden/
|
||
* [6]: http://www.amazon.com/gp/product/0596805527/
|
||
* [7]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/A_re-introduction_to_JavaScript
|
||
* [8]: http://eloquentjavascript.net/
|
||
* [9]: http://jstherightway.org/
|